Власник переїхав до Німеччини: коли іноземні компанії можуть потрапити під правила КІК?
Власник може переїхати до Німеччини, не змінюючи структуру групи на папері. Але німецький податковий аналіз може змінитися. Наявні іноземні компанії слід послідовно перевірити за правилами Hinzurechnungsbesteuerung (оподаткування прибутку КІК) §§ 7 ff. AStG — без автоматичного висновку «переїзд = КІК».
Перевірено 1 жовтня 2026 року · Аналітичний матеріал, не індивідуальна юридична чи податкова консультація.
Податкова прив’язка
Починаємо з власника, а не з компанії. За § 1(1) EStG фізична особа з Wohnsitz (місцем проживання) або gewöhnlichem Aufenthalt (звичайним перебуванням) у Німеччині є необмежено зобов’язаною щодо податку на доходи. Ці поняття визначають §§ 8–9 AO; тому аналіз не зводиться до одного «правила 183 днів».
Сам переїзд не створює доходу КІК. Він створює потребу перевірити, чи виникла у власника податкова прив’язка до Німеччини, до якої можуть застосовуватися правила AStG.
Де керують компанією
До перевірки умови про іноземну компанію спочатку потрібно встановити, чи кваліфікується іноземна правова форма як Körperschaft, Personenvereinigung або Vermögensmasse у відповідній німецькій системі корпоративного оподаткування. Далі § 7(1) AStG вимагає, щоб така компанія не мала ані Geschäftsleitung, ані Sitz у Німеччині.
Якщо фактичне управління перемістилося за власником, первинним може стати німецький аналіз корпоративного податку самої компанії. Послідовність: податкова прив’язка платника до Німеччини → класифікація компанії → Sitz і факти управління → умова про іноземну компанію за §7 → контроль → аналіз доходів.
Компанія і контроль
КІК-аналіз не обмежується відсотком частки власника. За § 7(2) AStG контроль існує, якщо платнику податків самому або разом із пов’язаними з ним особами прямо чи опосередковано належать понад половину голосів, понад половину номінального капіталу або право більш ніж на половину прибутку чи ліквідаційної виручки.
Чи додаються частки членів сім’ї?
§ 7 не встановлює автоматичної категорії «член сім’ї». Для § 7(3) поняття nahestehende Person (пов’язаної особи) визначається через § 1(2) AStG, а § 7(4) окремо охоплює осіб, які узгоджено діють щодо іноземної компанії. Тому частку чоловіка чи дружини, дитини або іншого родича не слід механічно додавати лише через спорідненість: потрібно перевірити встановлений законом тест пов’язаної особи або узгодженої поведінки.
Форми BMF від 27.03.2026 прямо показують механіку: якщо платник податків не контролює іноземну компанію самостійно, для тесту контролю враховуються прямі й опосередковані частки осіб, пов’язаних саме з цим платником. Різні критерії контролю перевіряються окремо — голоси, номінальний капітал і права на прибуток чи ліквідаційну виручку не змішуються в один загальний відсоток.
Частки пов’язаних осіб можуть допомогти подолати поріг «понад 50%» для контролю за § 7(2). Але після проходження цього порога § 7(1) загалом відносить релевантний дохід КІК конкретному платнику виходячи з його власної прямої та опосередкованої участі в номінальному капіталі або з відповідного показника розподілу прибутку, якщо капітал не є визначальним. Поріг контролю і частка включення доходу — різні розрахунки.
«У мене 49%» саме по собі не є висновком за AStG — але й «решта належить сім’ї» не є висновком.
Аналіз доходів
§ 8(1) AStG аналізує доходи за видами. Компанію не слід просто називати «активною» чи «пасивною». Виробництво, торгівля, послуги, оренда, ліцензування, дивіденди, продаж часток і реорганізації проходять різні гілки, передбачені законом.
Правильне питання: які саме потоки доходу отримує компанія і як § 8 класифікує кожен із них?
Поріг низького оподаткування
Чинний § 8(5) AStG вважає відповідний дохід низькооподатковуваним, якщо навантаження податками на доходи становить менше 15% на базі доходу КІК, визначеного за німецькими правилами. Номінальна ставка юрисдикції — не сам тест закону.
Контроль версії. Для порогу 15% діє перехідне правило § 21(6). Старі матеріали можуть містити колишній поріг 25%, тому спочатку визначається релевантний фінансовий рік іноземної компанії.
Виняток для активної діяльності
Для звичайного маршруту §§ 7–8 § 8(2)–(4) AStG передбачає захист для доходу, пов’язаного з істотною економічною діяльністю у державі Sitz або Geschäftsleitung. Потрібні реальні ресурси, кваліфікований персонал, самостійна діяльність, зв’язок діяльності з доходом, ринкові умови та обмеження щодо передання функцій на аутсорсинг.
Однак звичайний виняток обмежений § 8(3) компаніями ЄС/ЄЕЗ та умовою обміну інформацією § 8(4). Реальна фактична присутність і доступність саме законодавчого винятку § 8(2) — не тотожні твердження.
Правило de minimis
§ 9 AStG містить вузьке правило de minimis для змішаних доходів. Це не загальна пільга в 100 000 євро: одночасно мають виконуватися частковий і сумовий критерії.
Чинна редакція залежить від періоду за § 21(9); історичні роки перевіряються за редакцією, що діяла для відповідного фінансового року.
Атрибуція та заліки
За § 10 AStG кваліфікований дохід може бути включений як Hinzurechnungsbetrag (сума віднесення) без попередньої виплати дивіденду. База визначається за німецькими правилами; іноземна звітність є доказом і вихідними даними, але не автоматично німецькою базою КІК.
§ 11 AStG регулює коригування при подальших розподілах, а § 12 AStG — можливий залік відповідних іноземних податків.
Віднесення доходу КІК, коригування при подальшому розподілі та зарахування іноземного податку — три окремі розрахунки.
§ 13: інвестиційні доходи
Якщо загальна умова контролю § 7 не виконана, аналіз усе одно може продовжуватися за § 13 AStG для певних низькооподатковуваних Einkünfte mit Kapitalanlagecharakter (доходів інвестиційного характеру), коли платнику податків одному або разом із визначеними пов’язаними особами належить щонайменше 10% голосів або номінального капіталу.
У § 13 власні правила щодо строків і de minimis. Його § 13(4) не можна автоматично підпорядковувати обмеженню § 8(3) для ЄС/ЄЕЗ: він відсилає до § 8(2) і (5), а не до § 8(3), та містить окрему умову обміну інформацією.
Звітність і докази
§ 18 AStG робить звітність і докази частиною аналізу ризиків щодо КІК. Відповідні бази можуть визначатися окремо; залежно від передбаченого законом маршруту виникають обов’язки щодо електронного декларування та повідомлення.
Форми BMF від 27.03.2026 є актуальним процедурним джерелом і прямо охоплюють повідомлення за § 8(2), у тому числі коли воно застосовується через § 13(4).
Досьє має пов’язувати володіння, голоси, місце управління, види доходів, фактично сплачені іноземні податки, персонал, приміщення, функції, аутсорсинг, докази ринкових умов, попередні рішення щодо КІК та історію розподілів.
Угоди і перехідні правила
§ 20(1) AStG встановлює, що §§ 7–18 не витісняються угодами про уникнення подвійного оподаткування. Угода може мати значення на інших рівнях, наприклад для особистого резидентства за угодою, але висновок «є угода — німецькі правила КІК не застосовуються» є ненадійним.
§ 21 AStG визначає, яка редакція закону застосовується в часі: поріг 15%, чинний § 13, процедура § 18 і сучасні правила de minimis мають різні дати початку застосування.
До / після переїзду
До переїзду
Зафіксувати всі компанії, правові форми, місця управління, права володіння й контролю, види доходів, іноземне податкове навантаження, фактичну присутність, нерозподілений прибуток та очікувані виплати до виникнення податкової прив’язки до Німеччини.
Після переїзду
Відновити перший релевантний період: дату виникнення прив’язки, зміну фактів управління, потрібний фінансовий рік, доходи й податки, права на кінець року, можливі винятки та обов’язки щодо звітності й доказів.
Податкова прив’язка → класифікація компанії → управління і Sitz → умова про іноземну компанію → володіння і контроль → види доходу → тест низького оподаткування → активна діяльність і фактична присутність → віднесення, коригування і заліки → звітність, докази і строки.
Плануєте переїзд до Німеччини — чи вже переїхали?
Спочатку відновіть факти управління, ланцюг володіння, види доходів, фактичне іноземне податкове навантаження та операційну фактичну присутність — і лише потім робіть висновок щодо КІК.
Запросити розбірЦе загальний структурний аналіз, а не німецький податковий висновок для конкретного платника. Статус платника, класифікація компанії, місце управління, види доходів, ефективне податкове навантаження, застосовна редакція закону, резидентство за податковою угодою, звітність і можливі винятки для активної діяльності перевіряються для конкретного власника, компанії, юрисдикції та фінансового року. Податкові висновки щодо конкретних юрисдикцій мають надаватися відповідними кваліфікованими фахівцями.