Переїзд власника: що змінюється в міжнародній структурі?

Власник переїжджає до іншої країни. Компанії залишаються зареєстрованими там само, склад учасників не змінюється, договори продовжують діяти, а банківські рахунки залишаються відкритими. На папері корпоративна схема може виглядати точно так само.

Але факти за цією схемою вже могли змінитися. Власник може тепер з іншої країни погоджувати платежі, керувати працівниками, вести переговори щодо договорів або здійснювати банківські повноваження.

Саме по собі це не переносить компанію, не створює автоматично постійне представництво і не означає автоматичного застосування правил КІК. Проте окремі елементи структури можуть потребувати повторної перевірки.

Переїзд спочатку змінює факти — і лише потім податковий аналіз

Питання «чи став я податковим резидентом Німеччини?», «що тепер із компанією в ОАЕ?», «чи застосовуються правила КІК?» і «чи можна отримувати дивіденди як раніше?» важливі, але вони виникають після фундаментальнішого питання.

Що фактично змінилося після переїзду власника?

Спочатку потрібно зафіксувати, де живуть власник і директори, де здійснюється поточне управління, хто контролює рахунки й договори, де команда виконує функції, якими іноземними компаніями володіє або керує власник, як здійснюються виплати та чи відповідають документи реальній моделі роботи. Лише після цього застосовуються норми внутрішнього права, податкових угод і відповідні банківські та інформаційно-звітні режими.

Починаємо з особистого резидентства — але ним не обмежуємося

Просте правило «183 дні» не є достатнім транскордонним аналізом. Кожна країна спочатку застосовує власні внутрішні правила резидентства. Якщо дві держави вважають особу своїм резидентом, застосовна угода може містити правила розв’язання колізії резидентства. Стаття 4 Модельної конвенції ОЕСР послідовно враховує, серед іншого, постійне житло, центр життєвих інтересів, звичайне місце перебування та громадянство.

До переїзду може знадобитися перевірка правил оподаткування під час виїзду (exit tax). У Німеччині, наприклад, §6 AStG передбачає правила про умовне відчуження для певних часток участі та подій за умови виконання законодавчих вимог.

Чи переїхала компанія? Не автоматично. Чи змінилися факти управління? Можливо.

Критерії корпоративного резидентства різняться між юрисдикціями та можуть включати реєстрацію, статутне місцезнаходження, місце управління, центральне управління і контроль, ефективне управління або інші тести внутрішнього права. Тому формула «компанія є резидентом там, де ухвалюються стратегічні рішення» небезпечна як універсальне правило.

У Німеччині §1 KStG пов’язує необмежений корпоративний податковий обов’язок, зокрема, з Geschäftsleitung або Sitz у Німеччині, а §10 AO визначає Geschäftsleitung як Mittelpunkt der geschäftlichen Oberleitung.

BMF-Schreiben від 18 червня 2026 року розмежовує laufende Geschäftsführung / Tagesgeschäft (поточне керівництво і повсякденні справи) та надзвичайні рішення щодо фундаментального напряму бізнесу. Тому важливим є фактичне місце повторюваних управлінських дій звичайної діяльності, а не лише епізодичні рішення учасника.

Переїзд власника не переносить компанію автоматично, але разом із ним може переміститися частина фактичного процесу управління, від якого залежить аналіз корпоративного резидентства.

Окремий німецький аналіз Geschäftsleitung: Іноземна компанія управляється з Німеччини →

Подвійне резидентство компанії може стати практичною проблемою

Якщо стаття 4 MLI дійсно змінює конкретну охоплену податкову угоду, резидентство для цілей угоди особи, яка не є фізичною особою і визнається резидентом обох держав, може стати питанням узгодження компетентних органів. За базовою редакцією статті 4(1), якщо згоди не досягнуто, пільги чи звільнення за угодою можуть залишатися недоступними, крім обсягу і порядку, які погодять органи.

Норму не можна застосовувати ізольовано: потрібно перевірити двосторонню угоду, її статус як охопленої угоди за MLI, застереження, повідомлення і дати набрання положеннями чинності для обох держав.

Подвійне резидентство не завжди вирішується вибором переконливішої версії місця управління.

Чи перемістилася разом із власником діяльність бізнесу?

Корпоративне резидентство і постійне представництво — різні питання. Компанія може залишатися резидентом однієї держави й одночасно створювати оподатковувану присутність в іншій.

Робота з дому не означає автоматично постійного представництва

Оновлення Модельної конвенції ОЕСР 2025 року додало Коментар щодо транскордонної дистанційної роботи. Використання житла менш ніж для 50% загального робочого часу для підприємства, як правило, саме по собі не робить житло місцем діяльності підприємства. За 50% і більше не виникає автоматичної презумпції постійного представництва: аналіз продовжується за сукупністю фактів і обставин, а комерційна причина є одним із суттєвих чинників.

Це не закріплений законом «безпечний поріг» і не універсально обов’язкове правило: потрібно перевіряти текст угоди, внутрішню практику та релевантні позиції держав.

Роз’яснення BMF окремо визнають, що управлінські функції з приватного житла за певних фактів можуть створити Geschäftsleitungsbetriebsstätte.

Постійне представництво через агента можливе і без класичного офісу

Деякі угоди містять положення про залежного агента. Редакція після проєкту BEPS, якщо вона дійсно застосовується, може охоплювати особу, яка зазвичай відіграє основну роль, що веде до укладення договорів, які потім зазвичай укладаються підприємством без істотних змін. Стаття 12 MLI — одне з джерел такого розширеного формулювання, але конкретну угоду й чинну зміну за MLI потрібно перевіряти окремо.

Сама участь у переговорах не створює автоматично постійного представництва через залежного агента.

Пов’язано: Постійне представництво та міжнародні команди

Окремий аналіз роботи з дому та постійного представництва в Німеччині: Робота з дому і постійне представництво в Німеччині →

Які іноземні компанії тепер перебувають у власності або під контролем власника?

Переїзд може привести власника у сферу дії іншого внутрішнього режиму КІК. На рівні ЄС статті 1 і 7 ATAD встановлюють мінімальні правила про КІК у межах сфери корпоративного оподаткування, яку охоплює Директива. Особисті ризики власника — фізичної особи за правилами КІК потрібно перевіряти за внутрішніми правилами відповідної юрисдикції.

У Німеччині §§7–8 AStG передбачають Hinzurechnungsbesteuerung (оподаткування прибутку КІК у власника) за наявності встановленого законом контролю та виконання інших умов щодо іноземної компанії (ausländische Gesellschaft).

Переїзд може зробити вже існуючу іноземну компанію релевантною для режиму КІК, який раніше не застосовувався до власника.

Самого відсотка володіння недостатньо: значення можуть мати контроль, статус компанії, категорії доходу, ефективне оподаткування, законодавчі винятки та інші умови.

Пов’язано: Податкове резидентство та КІК

Німецький аналіз КІК за AStG: КІК після переїзду власника до Німеччини →

Різні виплати потрібно перевіряти окремо

Дивіденди можуть стосуватися оподаткування в державі резидентства, податку у джерела, пільг за угодою за її наявності та статусу бенефіціарного власника доходу, де це релевантно.

Винагорода за трудовими відносинами може потребувати аналізу місця виконання роботи, правил про джерело доходу, нарахування заробітної плати, режиму за угодою та координації соціального страхування. Модельна конвенція ОЕСР розглядає доходи від роботи за наймом у статті 15.

Винагорода директора або члена ради аналізується окремо. Статті 15–16 Модельної конвенції ОЕСР розмежовують доходи від роботи за наймом і винагороди директорів.

Проценти та платежі пов’язаним сторонам можуть порушувати окремі питання щодо джерела доходу й податку у джерела, права на пільги за угодою, статусу бенефіціарного власника, трансфертного ціноутворення, постійного представництва, віднесення витрат і ПДВ.

Послідовність: визначити юридичну якість і конкретний потік, застосувати внутрішнє право і лише потім — застосовну угоду, якщо вона існує.

Соціальне страхування утворює окремий шар. Для роботи в межах ЄС Регламент (ЄС) № 883/2004 містить колізійні норми щодо застосовного законодавства держави-члена. Ситуації за участю країн ЄЕЗ і Швейцарії потрібно окремо перевіряти за відповідними механізмами координації.

До застосування податкової угоди потрібно перевірити, чи існує вона

Для власника, який живе в Німеччині та володіє компанією в ОАЕ, небезпечно починати з припущених правил розв’язання колізії чи статті про дивіденди з угоди Німеччини та ОАЕ. За даними BMF, договір Німеччини та ОАЕ про уникнення подвійного оподаткування припинив дію після 31 грудня 2021 року. Окремі механізми обміну податковою інформацією продовжують діяти, але не відновлюють угоди про податки на доходи.

Чи існує і чи застосовується угода? → Що вона передбачає? → Чи змінена вона протоколом або MLI? → Чи виконуються умови для конкретної особи, компанії або операції?

Чи відповідає банківський профіль новим фактам?

За Common Reporting Standard 2025 істотна зміна обставин може зробити наявну самосертифікацію щодо податкового резидентства ненадійною або недійсною та вимагати оновлення чи підтвердження інформації.

CRS і AML/KYC — не один правовий режим. Вони взаємодіють операційно: перевірка обґрунтованості за CRS може враховувати інформацію, зібрану в межах процедур AML/KYC.

Якщо власник фактично переїхав, а адреса, дані про податкове резидентство, профіль володіння і контролю, очікувані транзакції або відомості про походження коштів і капіталу продовжують відображати попередню ситуацію, можуть виникнути додаткові питання.

Чи відповідають дані банку про податкове резидентство та клієнтський профіль фактам?

Пов’язано: Банківська готовність · Походження коштів і капіталу

Чи відповідають документи реальній моделі управління?

Якщо компанія залишається зареєстрованою на Кіпрі з місцевим директором, а власник після переїзду до Мюнхена починає з Німеччини погоджувати платежі, визначати ціни, керувати працівниками та вести суттєві переговори, це саме по собі ще не доводить німецького корпоративного резидентства чи постійного представництва.

Але виникає попереднє питання: чи збігається формальна картина корпоративного управління з операційною реальністю?

Корпоративні документи є доказом управління. Вони не замінюють самого управління.

1. встановити, як управління і рішення працюють фактично;
2. визначити юридично й комерційно доречну модель;
3. за потреби реально змінити повноваження і процеси;
4. документувати фактично впроваджену модель.

Протоколи ради директорів самі по собі не усувають проблеми, якщо фактична модель управління працює інакше.

Пов’язано: Фактична присутність та управління

До переїзду і після переїзду — це різні проєкти

До переїзду

Може бути більше можливостей правильно визначити послідовність рішень, отримати необхідні оцінки вартості, перевірити виплати або операції, оцінити питання, пов’язані з виїздом, переглянути управлінські повноваження, підготувати оновлення даних для банків і щодо податкового резидентства та отримати консультації з права конкретних юрисдикцій до зміни ключових фактів.

Мета — не створити штучний бажаний податковий результат, а достатньо рано зрозуміти наслідки для законних та поінформованих бізнес-рішень.

Після переїзду

Перший етап — реконструкція фактів: коли власник переїхав, коли змінилися поточне управління, банківські або договірні повноваження, які виплати було здійснено, де велися переговори та що відображали корпоративні, банківські й податкові документи.

До переїзду основне завдання — планування. Після переїзду аналіз починається з реконструкції фактів.

Яке питання є найважливішим після переїзду власника?

Найчастіше це не «який податок тепер застосовується?», а «які частини структури змінилися разом із переїздом власника?»

Переїзд власника не переносить компанію автоматично. Але він може змінити факти, від яких залежать правовий, податковий і банківський аналіз, аналіз за податковими угодами та аналіз корпоративного управління. Правильний процес починається з установлення фактичних змін, після чого відповідне внутрішнє право та норми податкових угод застосовуються до кожного питання окремо.

Відібрані первинні джерела

• OECD — Model Tax Convention, Article 4
• Німеччина — §1 KStG та §10 AO
• BMF — Betriebsstättenbegriff, 18.06.2026
• OECD — 2025 Update, Article 5 Commentary
• OECD — Multilateral Instrument, Articles 4 та 12
• ЄС — ATAD, Articles 1 та 7
• Німеччина — §§6–8 AStG
• OECD — Common Reporting Standard 2025
• ЄС — Regulation (EC) No 883/2004
• BMF — статус договору Німеччина–ОАЕ

Технічне застереження. Цей матеріал має загальний характер і базується на наведених нижче джерелах, перевірених 22 серпня 2026 року. Застосування внутрішнього права, податкової угоди, модифікацій MLI та dates of effect потрібно окремо перевіряти для конкретних юрисдикцій і фактів.