Переїзд власника: що змінюється в міжнародній структурі?

Власник переїжджає до іншої країни. Компанії залишаються зареєстрованими там само, склад учасників не змінюється, договори продовжують діяти, а банківські рахунки залишаються відкритими. На папері корпоративна схема може виглядати точно так само.

Але факти за цією схемою вже могли змінитися. Власник може тепер з іншої країни погоджувати платежі, керувати працівниками, вести переговори щодо договорів або здійснювати банківські повноваження.

Саме по собі це не переносить компанію, не створює автоматично постійне представництво і не означає автоматичного застосування правил КІК. Проте окремі елементи структури можуть потребувати повторної перевірки.

Переїзд спочатку змінює факти — і лише потім податковий аналіз

Питання «чи став я податковим резидентом Німеччини?», «що тепер із компанією в ОАЕ?», «чи застосовуються правила КІК?» і «чи можна отримувати дивіденди як раніше?» важливі, але вони виникають після фундаментальнішого питання.

Що фактично змінилося після переїзду власника?

Спочатку потрібно зафіксувати, де живуть власник і директори, де здійснюється поточне управління, хто контролює рахунки й договори, де команда виконує функції, якими іноземними компаніями володіє або керує власник, як здійснюються виплати та чи відповідають документи реальній моделі роботи. Лише після цього застосовуються норми внутрішнього права, податкових угод і відповідні банківські та інформаційно-звітні режими.

Починаємо з особистого резидентства — але ним не обмежуємося

Просте правило «183 дні» не є достатнім транскордонним аналізом. Кожна країна спочатку застосовує власні внутрішні правила резидентства. Якщо дві держави вважають особу своїм резидентом, застосовна угода може містити tie-breaker rules. Модельна конвенція ОЕСР, Article 4 послідовно враховує, серед іншого, постійне житло, центр життєвих інтересів, звичайне місце перебування та громадянство.

До переїзду можуть потребувати перевірки departure/exit-tax rules. У Німеччині, наприклад, §6 AStG передбачає deemed-disposal rules для певних часток участі та подій за умови виконання законодавчих вимог.

Чи переїхала компанія? Не автоматично. Чи змінилися факти управління? Можливо.

Критерії корпоративного резидентства різняться між юрисдикціями та можуть включати реєстрацію, statutory seat, місце управління, central management and control, effective management або інші тести внутрішнього права. Тому формула «компанія є резидентом там, де приймаються стратегічні рішення» небезпечна як універсальне правило.

У Німеччині §1 KStG пов’язує необмежений корпоративний податковий обов’язок, зокрема, з Geschäftsleitung або Sitz у Німеччині, а §10 AO визначає Geschäftsleitung як Mittelpunkt der geschäftlichen Oberleitung.

BMF-Schreiben від 18 червня 2026 року розмежовує laufende Geschäftsführung / Tagesgeschäft та надзвичайні рішення щодо фундаментального напряму бізнесу. Тому важливим є фактичне місце повторюваних управлінських дій звичайної діяльності, а не лише епізодичні рішення учасника.

Переїзд власника не переносить компанію автоматично, але разом із ним може переміститися частина фактичного процесу управління, від якого залежить аналіз корпоративного резидентства.

Подвійне резидентство компанії може стати практичною проблемою

Якщо Article 4 MLI дійсно модифікує конкретну Covered Tax Agreement, treaty residence особи, яка не є фізичною особою і визнається резидентом обох держав, може стати питанням узгодження компетентних органів. За базовою редакцією Article 4(1), якщо згоди не досягнуто, treaty relief або exemption можуть залишатися недоступними, крім обсягу і порядку, які погодять органи.

Норму не можна застосовувати ізольовано: потрібно перевірити двосторонню угоду, Covered Tax Agreement status, reservations, notifications і dates of effect обох держав.

Подвійне резидентство не завжди вирішується вибором переконливішої версії місця управління.

Чи перемістилася разом із власником діяльність бізнесу?

Корпоративне резидентство і постійне представництво — різні питання. Компанія може залишатися резидентом однієї держави й одночасно створювати оподатковувану присутність в іншій.

Home office не означає автоматично PE

Оновлення Модельної конвенції ОЕСР 2025 року додало Commentary щодо транскордонної дистанційної роботи. Використання житла менш ніж для 50% загального робочого часу для підприємства, як правило, саме по собі не робить житло місцем діяльності підприємства. При 50% і більше не виникає автоматичної презумпції PE: аналіз продовжується за сукупністю фактів і обставин, а commercial reason є одним із суттєвих чинників.

Це не statutory safe harbour і не універсально обов’язкове правило: потрібно перевіряти текст угоди, внутрішню практику та релевантні позиції держав.

BMF guidance окремо визнає, що управлінські функції з приватного житла за певних фактів можуть створити Geschäftsleitungsbetriebsstätte.

Agency PE можливе і без класичного офісу

Деякі угоди містять dependent-agent provisions. Post-BEPS wording, якщо воно дійсно застосовується, може охоплювати особу, яка habitually plays the principal role leading to contracts, що потім зазвичай укладаються підприємством без істотних змін. MLI Article 12 — одне з джерел такого розширеного формулювання, але конкретну угоду й чинну MLI modification потрібно перевіряти окремо.

Сама участь у переговорах не створює dependent-agent PE автоматично.

Пов’язано: Постійне представництво та міжнародні команди

Які іноземні компанії тепер перебувають у власності або під контролем власника?

Переїзд може привести власника у сферу дії іншого внутрішнього режиму КІК. На рівні ЄС ATAD Articles 1 and 7 встановлює мінімальну CFC framework у межах корпоративного податкового scope Директиви. Особисту CFC exposure власника-фізичної особи потрібно перевіряти за внутрішніми правилами відповідної юрисдикції.

У Німеччині §§7–8 AStG передбачають Hinzurechnungsbesteuerung за виконання statutory control та інших умов щодо ausländische Gesellschaft.

Переїзд може зробити вже існуючу іноземну компанію релевантною для режиму КІК, який раніше не застосовувався до власника.

Самого відсотка володіння недостатньо: значення можуть мати контроль, статус компанії, категорії доходу, ефективне оподаткування, statutory exceptions та інші умови.

Пов’язано: Податкове резидентство та КІК

Різні виплати потрібно перевіряти окремо

Дивіденди можуть стосуватися оподаткування в державі резидентства, податку у джерела, treaty relief за наявності угоди та beneficial ownership, де це релевантно.

Винагорода за трудовими відносинами може потребувати аналізу місця виконання роботи, source rules, payroll, treaty treatment і social-security coordination. OECD Model розглядає employment income в Article 15.

Винагорода директора або члена ради аналізується окремо. OECD Model Articles 15–16 розмежовує employment income і directors’ fees.

Проценти та платежі пов’язаним сторонам можуть порушувати окремі питання source/WHT, treaty entitlement, beneficial ownership, transfer pricing, PE, deductibility і VAT.

Послідовність: визначити юридичну якість і конкретний потік, застосувати внутрішнє право і лише потім — застосовну угоду, якщо вона існує.

Соціальне страхування утворює окремий шар. Для роботи в межах ЄС Regulation (EC) No 883/2004 містить conflict rules щодо застосовного законодавства держави-члена. EEA та Swiss situations потрібно перевіряти за відповідними coordination arrangements окремо.

До застосування податкової угоди потрібно перевірити, чи існує вона

Для власника, який живе в Німеччині та володіє компанією в ОАЕ, небезпечно починати з припущеного Germany–UAE treaty tie-breaker або dividend article. За даними BMF, договір Німеччини та ОАЕ про уникнення подвійного оподаткування припинив дію після 31 грудня 2021 року. Окремі механізми обміну податковою інформацією продовжують діяти, але не відновлюють income-tax treaty.

Чи існує і чи застосовується угода? → Що вона передбачає? → Чи змінена вона протоколом або MLI? → Чи виконуються умови для конкретної особи, компанії або операції?

Чи відповідає банківський профіль новим фактам?

За Common Reporting Standard 2025 істотне change in circumstances може зробити наявну tax-residency self-certification ненадійною або недійсною та вимагати оновлення чи підтвердження інформації.

CRS і AML/KYC — не один правовий режим. Вони взаємодіють операційно: CRS reasonableness test може враховувати інформацію, зібрану в межах AML/KYC procedures.

Якщо власник фактично переїхав, а адреса, tax-residency data, ownership/control profile, очікувані транзакції або SoF/SoW продовжують відображати попередню ситуацію, можуть виникнути додаткові питання.

Чи відповідають дані банку про податкове резидентство та клієнтський профіль фактам?

Пов’язано: Банківська готовність · Source of Funds / Source of Wealth

Чи відповідають документи реальній моделі управління?

Якщо компанія залишається зареєстрованою на Кіпрі з місцевим директором, а власник після переїзду до Мюнхена починає з Німеччини погоджувати платежі, визначати pricing, керувати працівниками та вести суттєві переговори, це саме по собі ще не доводить німецьке корпоративне резидентство або PE.

Але виникає попереднє питання: чи збігається формальна картина governance з операційною реальністю?

Корпоративні документи є доказом governance. Вони не замінюють саме governance.

1. встановити, як управління і рішення працюють фактично;
2. визначити юридично й комерційно доречну модель;
3. за потреби реально змінити повноваження і процеси;
4. документувати фактично впроваджену модель.

Board minutes самі по собі не усувають проблему, якщо фактична модель управління працює інакше.

Пов’язано: Фактична присутність та управління

До переїзду і після переїзду — це різні проєкти

До переїзду

Може бути більше можливостей правильно визначити послідовність рішень, отримати необхідні valuations, перевірити виплати або операції, оцінити departure-related issues, переглянути управлінські повноваження, підготувати банківські і tax-residency updates та отримати jurisdiction-specific advice до зміни ключових фактів.

Мета — не створити штучний бажаний податковий результат, а достатньо рано зрозуміти наслідки для законних та поінформованих бізнес-рішень.

Після переїзду

Перший етап — реконструкція фактів: коли власник переїхав, коли змінилися поточне управління, банківські або договірні повноваження, які виплати було здійснено, де велися переговори та що відображали корпоративні, банківські й податкові документи.

До переїзду основне завдання — планування. Після переїзду аналіз починається з реконструкції фактів.

Яке питання є найважливішим після переїзду власника?

Найчастіше це не «який податок тепер застосовується?», а «які частини структури змінилися разом із переїздом власника?»

Переїзд власника не переносить компанію автоматично. Але він може змінити факти, від яких залежать правові, податкові, treaty, банківські та governance analyses. Правильний процес починається з установлення фактичних змін, після чого відповідне внутрішнє право та норми податкових угод застосовуються до кожного питання окремо.

Відібрані первинні джерела

• OECD — Model Tax Convention, Article 4
• Німеччина — §1 KStG та §10 AO
• BMF — Betriebsstättenbegriff, 18.06.2026
• OECD — 2025 Update, Article 5 Commentary
• OECD — Multilateral Instrument, Articles 4 та 12
• ЄС — ATAD, Articles 1 та 7
• Німеччина — §§6–8 AStG
• OECD — Common Reporting Standard 2025
• ЄС — Regulation (EC) No 883/2004
• BMF — статус договору Німеччина–ОАЕ

Технічне застереження. Цей матеріал має загальний характер і базується на наведених нижче джерелах, перевірених 22 серпня 2026 року. Застосування внутрішнього права, податкової угоди, модифікацій MLI та dates of effect потрібно окремо перевіряти для конкретних юрисдикцій і фактів.