НІМЕЧЧИНА ↔ УКРАЇНА · МОНІТОРИНГ ПОДАТКОВИХ УГОД

Нова угода Німеччина–Україна про уникнення подвійного оподаткування: підписано — ще не означає застосовується

19 травня 2026 року Німеччина та Україна підписали нову угоду про усунення подвійного оподаткування, яка має замінити Угоду 1995 року. Станом на 16 жовтня 2026 року нова Угода ще не набула чинності. У Німеччині законопроєкт про її ратифікацію (Bundestag Drucksache 21/8245) пройшов перше читання 8 жовтня 2026 року та був переданий на розгляд Фінансового комітету Бундестагу. Для власника бізнесу ключове питання — яка угода застосовується до конкретного доходу, виплати та податкового періоду.

КОРОТКО

Нову угоду підписано 19 травня 2026 року, але станом на 16 жовтня 2026 року вона ще не набула чинності. Зараз застосовується угода 1995 року.
8 жовтня 2026 року Бундестаг провів перше читання законопроєкту про ратифікацію (Drucksache 21/8245) і передав його до Фінансового комітету. Нова Угода потребує завершення внутрішньодержавних процедур обох сторін та обміну ратифікаційними грамотами.
Застосовуватися нова угода буде, як правило, з 1 січня року, що настає за роком набрання чинності.
Нові ставки: дивіденди — 5% (компанія з прямою часткою щонайменше 20% протягом 365 днів) або 15%; проценти та роялті — 5% за виконання умов угоди.
Важливіші за ставки — правила про резидентство компаній за місцем ефективного управління, про постійне представництво, трансфертне ціноутворення та антизловживальна стаття 26.

СТАТУС НА 16 ЖОВТНЯ 2026

Три дати, які не можна змішувати

Підписано19 травня 2026

Набрання чинностіЩе не набула чинності

Зараз застосовуєтьсяУгода Німеччина–Україна 1995 року

Наступний юридичний етапЗавершення процедури ратифікації в Німеччині та Україні, обмін ратифікаційними грамотами.

Застосування нової угодиЯк правило, з 1 січня календарного року, що настає за роком набрання чинності

Підписано ≠ набуло чинності ≠ застосовується до конкретної виплати.

Чому аналіз не можна починати зі ставки

Угода про уникнення подвійного оподаткування — це один шар транскордонного аналізу. Спочатку фіксуються факти та податкова прив’язка, далі характер доходу і внутрішнє право, і лише потім визначаються застосовна угода та право на пільги за угодою.

Факти

Резидентство

Управління / постійне представництво

Кваліфікація виплати

Внутрішнє право

Застосовна угода

Бенефіціарний власник доходу / протидія зловживанням

Докази та впровадження

Що змінюється для ключових виплат

Дивіденди

Стаття 10 передбачає 5% від валової суми дивідендів, якщо їхній бенефіціарний власник — компанія, яка прямо володіє щонайменше 20% капіталу компанії-платника протягом 365-денного періоду, що включає день виплати. В інших основних випадках — 15%. Ставка 5% не є автоматичною для будь-якої холдингової компанії. Під час обчислення 365-денного періоду не враховуються зміни у володінні, що безпосередньо виникли внаслідок корпоративної реорганізації компанії-власника частки або компанії, яка виплачує дивіденди, зокрема злиття чи поділу. Це спеціальне правило статті 10(2)(a) не скасовує вимог щодо прямого володіння, розміру частки та фактичного права на дивіденди.

Проценти

Стаття 11 встановлює загальну межу 5% від валової суми процентів, якщо їхній бенефіціарний власник є резидентом іншої сторони, з окремими винятками для певного державного або гарантованого фінансування.

Роялті

Стаття 12 передбачає 5% від валової суми роялті за виконання умов угоди. Кваліфікація виплати та її зв’язок із постійним представництвом залишаються важливими.

Найважливіші зміни — не лише ставки

Резидентство компанії та місце ефективного управління

Стаття 4(3) для особи з подвійним резидентством пов’язує резидентство за угодою з місцем ефективного управління. Якщо його не можна визначити, компетентні органи намагаються вирішити питання за взаємною згодою; без такого рішення пільги за угодою недоступні. Це прямо важливо для української компанії, якою фактично керують із Німеччини.

Постійне представництво

Стаття 5 охоплює постійне представництво через постійне місце діяльності, місце управління, відділення та контору, 12-місячний поріг для будівельних об’єктів, правило про залежного агента і правило проти дроблення діяльності. Тому країна реєстрації компанії сама по собі не вирішує питання операційної прив’язки.

Пов’язані підприємства і трансфертне ціноутворення

Стаття 9 закріплює принцип «витягнутої руки» для пов’язаних підприємств і механізм відповідного коригування. Для моделі «українська операційна компанія + німецька GmbH» функції, активи, ризики, договори та винагорода мають складатися в одну економічно послідовну модель.

Технічні послуги

Протокол до статті 7 прямо відносить платежі за технічні послуги, зокрема інженерні, консультаційні та наглядові послуги, до прибутку від підприємницької діяльності. Це не дає автоматичної відповіді щодо податку: окремо перевіряються резидентство, постійне представництво, внутрішнє право, кваліфікація та фактична модель послуг.

Зміна резидентства та координація податку під час виїзду

Стаття 13(6) не запроваджує податку під час виїзду (exit tax). Вона координує наслідки, якщо фізична особа після щонайменше п’яти років резидентства однієї сторони стає резидентом іншої, а перша сторона оподатковує акції як при умовному відчуженні: під час подальшого продажу інша сторона використовує вартість, яку застосувала перша сторона.

ПРОТИДІЯ ЗЛОВЖИВАННЯМ · СТАТТЯ 26

Пільга за угодою ≠ автоматичне право

Стаття 26 зберігає внутрішні правила протидії зловживанням, прямо допускає правила про КІК і містить тест основної мети. У пільзі за угодою може бути відмовлено, якщо її отримання було однією з основних цілей структури чи операції, крім випадку, коли надання пільги відповідає об’єкту й меті відповідного положення угоди.

Окремий ризик: постійне представництво у третій державі

Стаття 26(3) передбачає спеціальне обмеження договірних переваг у тристоронніх структурах, коли підприємство — резидент однієї договірної держави отримує дохід з іншої, а держава резидентства відносить цей дохід до постійного представництва в третій юрисдикції та звільняє відповідний прибуток. Якщо податок у третій юрисдикції становить менше 60% податку, який виник би в державі резидентства за розташування там постійного представництва, договірні переваги можуть бути недоступними. Стаття 26(4) передбачає виняток для активної підприємницької діяльності, але не для окремих інвестиційних операцій. Стаття 26(5) допускає звернення до компетентного органу за наданням переваг за встановлених умов.

Практичний приклад власника

Засновник стає резидентом Німеччини, зберігає українську операційну компанію, отримує дивіденди та керує частиною бізнесу з Німеччини. Питання «яка ставка на дивіденди?» виникає занадто рано.

Де власник є податковим резидентом?
Де фактично управляється українська компанія?
Чи виникає німецька корпоративна податкова прив’язка або постійне представництво?
Як кваліфікується конкретна виплата?
Який податок виникає за внутрішнім правом?
Яка угода діє для відповідного періоду?
Чи виконано умови щодо бенефіціарного власника та протидії зловживанням?
Чи підтверджують документи й фактичні дії заявлену модель?

ПИТАННЯ Й ВІДПОВІДІ

Часті питання

Чи вже діє нова угода Німеччина–Україна?

Ні. Станом на 16 жовтня 2026 року її підписано, але вона не набула чинності, і до виплат застосовується угода 1995 року. Підписано, набуло чинності й застосовується до конкретної виплати — три різні дати.

З якого моменту застосовуватимуться нові ставки?

Як правило, з 1 січня року, що настає за роком набрання чинності. Для цього потрібні ратифікація в Німеччині та Україні й обмін ратифікаційними грамотами.

Чи отримає будь-яка холдингова компанія ставку 5% на дивіденди?

Ні. 5% застосовується, якщо фактичний отримувач доходу — компанія, яка прямо володіє щонайменше 20% капіталу протягом 365 днів, включно з днем виплати. Крім того, стаття 26 дозволяє відмовити в пільзі, якщо її отримання було однією з основних цілей структури чи угоди. Для обчислення 365 днів передбачено спеціальне правило щодо змін у володінні внаслідок визначених корпоративних реорганізацій.

А якщо українською компанією фактично управляють із Німеччини?

За статтею 4(3) нової угоди резидентство компанії з подвійним резидентством визначається за місцем ефективного управління. Якщо його не можна визначити, питання вирішують компетентні органи; без їхньої домовленості компанія не отримує пільг за угодою в жодній із країн. Для такої структури це окремий ризик.

Чи запроваджує нова угода податок під час зміни резидентства?

Ні. Стаття 13(6) лише координує наслідки. Якщо особа після п’яти й більше років резидентства в одній країні стала резидентом іншої, а перша оподаткувала її акції як за умовного відчуження, то під час подальшого продажу друга країна рахує приріст від вартості, яку використала перша.

Перехід до нової угоди — частина архітектури, а не окрема ставка

Нова угода між Німеччиною та Україною змінює важливий рівень податкових угод, але не замінює структурного аналізу. Для власника, пов’язаного одночасно з Німеччиною та Україною, результат залежить від резидентства, володіння, управління, постійного представництва, КІК, трансфертного ціноутворення, характеру виплат і доказів. До набрання новою угодою чинності особливо важливо розрізняти підписану угоду, угоду, що набула чинності, та угоду, застосовну до відповідного періоду.

Офіційні джерела

Bundesministerium der Finanzen — угода від 19.05.2026 та офіційний статус ↗Міністерство фінансів України — перелік чинних і підписаних DTT ↗Deutscher Bundestag — Drucksache 21/8245, текст Угоди та законопроєкт про ратифікацію ↗Deutscher Bundestag, DIP — законодавча процедура та перше читання 8 жовтня 2026 року ↗

Матеріали LEXONYX мають інформаційний характер і не замінюють юридичної чи податкової консультації щодо конкретних обставин у відповідній юрисдикції.

← Усі розбори Німеччина–Україна →

НІМЕЧЧИНА ↔ УКРАЇНА · СТРУКТУРНИЙ РОЗБІР

Перевірити, як перехід до нової угоди впливає на конкретну структуру

Аналізуємо застосовну податкову угоду разом із резидентством, управлінням, постійним представництвом, КІК, виплатами, корпоративним управлінням і доказами — без підміни комплексного аналізу однією ставкою.

Запросити розбір